насилля

Застосування сили або різного роду погроз по відношенню до певних соціальних суб’єктів або їх власності з метою залякування і примусу до певних дій.

англ. violence; нім. Gewalt f=, -en; угор. erőszak; рос. насилие.

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насилля — наси́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. насилля — [насил':а] -л':а Орфоепічний словник української мови
  3. насилля — -я, с. Те саме, що насильство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. насилля — див. насильство Словник чужослів Павло Штепа
  5. насилля — НАСИ́ЛЛЯ, я, с. Те саме, що наси́льство. На тілі його не було ніяких найменших слідів насилля (І. Франко); Обурена совість народу не може мовчати! І проти насилля встають мільйони (М. Нагнибіда). Словник української мови у 20 томах
  6. насилля — БЕ́ШКЕТ (грубе порушення загальноприйнятих норм моралі й поведінки із застосуванням утисків, насильства), БЕЗЧИ́НСТВО, РОЗБІ́Й підсил. розм.; НАСИ́ЛЬСТВО, НАСИ́ЛЛЯ, СИ́ЛА (застосування фізичної сили). Що це за бешкет і розбій?... Словник синонімів української мови
  7. насилля — Наси́лля, -лля, -ллю, в -ллі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. насилля — НАСИ́ЛЛЯ, я, с. Те саме, що наси́льство. На тілі його не було ніяких найменших слідів насилля (Фр., V, 1951, 409); Обурена совість народу не може мовчати! І проти насилля встають мільйони (Нагн., Вибр., 1950, 182). Словник української мови в 11 томах