насилля
БЕ́ШКЕТ (грубе порушення загальноприйнятих норм моралі й поведінки із застосуванням утисків, насильства), БЕЗЧИ́НСТВО, РОЗБІ́Й підсил. розм.; НАСИ́ЛЬСТВО, НАСИ́ЛЛЯ, СИ́ЛА (застосування фізичної сили). Що це за бешкет і розбій? — зустрів його Єлисей, блиснувши очима. — Геть звідси! (З. Тулуб); Піднялася вся нація, .. піднялася відплатити за зневагу прав своїх, за поругу звичаїв, за безчинства чужоземних катів (О. Довженко); Так могли вчинити тільки фашисти. Розбоєм вони починали, розбоєм і кінчали (О. Гончар); Долгорукий дуже обачливо запрошував половців, коли ж таке ставалося, то неодмінною умовою ставив перед ханами стримувати воїнів своїх від грабувань і насильства (П. Загребельний).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- насилля — наси́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- насилля — Застосування сили або різного роду погроз по відношенню до певних соціальних суб’єктів або їх власності з метою залякування і примусу до певних дій. англ. violence; нім. Gewalt f=, -en; угор. erőszak; рос. насилие. Словник із соціальної роботи
- насилля — [насил':а] -л':а Орфоепічний словник української мови
- насилля — -я, с. Те саме, що насильство. Великий тлумачний словник сучасної мови
- насилля — див. насильство Словник чужослів Павло Штепа
- насилля — НАСИ́ЛЛЯ, я, с. Те саме, що наси́льство. На тілі його не було ніяких найменших слідів насилля (І. Франко); Обурена совість народу не може мовчати! І проти насилля встають мільйони (М. Нагнибіда). Словник української мови у 20 томах
- насилля — Наси́лля, -лля, -ллю, в -ллі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- насилля — НАСИ́ЛЛЯ, я, с. Те саме, що наси́льство. На тілі його не було ніяких найменших слідів насилля (Фр., V, 1951, 409); Обурена совість народу не може мовчати! І проти насилля встають мільйони (Нагн., Вибр., 1950, 182). Словник української мови в 11 томах