правосвідомість

Сфера суспільної або індивідуальної свідомості, яка включає правові знання, відношення до права і правозастосовуючої діяльності. Правосвідомість виконує три функції – пізнавальну, оціночну, регулятивну. Правосвідомість як надіндивідуальна реальність впливає на формування і закріплення правових норм, їх функціонування у суспільстві. У свою чергу, право і практика його застосування впливають на зміст суспільної і індивідуальної самосвідомості.

англ. justice consciousness; нім. Rechtsbewußtsein n –s, =; угор. jogtudat; рос. сознание правовое.

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правосвідомість — правосвідо́мість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. правосвідомість — -мості, ж., юр. Сукупність правових поглядів людей, що відбивають їхню оцінку чинного права, існуючого суспільного і державного ладу, а також відповідність дій, учинків окремих громадян нормам права. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. правосвідомість — ПРАВОСВІДО́МІСТЬ, мості, ж., юр. Сукупність правових поглядів людей, що відбивають їхню оцінку чинного права, а також відповідність дій, учинків окремих громадян нормам права. Словник української мови у 20 томах
  4. правосвідомість — ПРАВОСВІДО́МІСТЬ, мості, ж., юр. Сукупність правових поглядів людей, що відбивають їхню оцінку чинного права, існуючого суспільного і державного ладу, а також відповідність дій, учинків окремих громадян нормам права. Словник української мови в 11 томах
  5. правосвідомість — рос. правосознательность сукупність поглядів, ідей, теорій, уявлень, почуттів людей (класів, суспільства, колективів) щодо права чинного і бажаного. Л. є виразом знання людьми права, ставлення їх до права, відображенням суспільної моралі і філософії. Eкономічна енциклопедія