правосвідомість

ПРАВОСВІДО́МІСТЬ, мості, ж., юр. Сукупність правових поглядів людей, що відбивають їхню оцінку чинного права, існуючого суспільного і державного ладу, а також відповідність дій, учинків окремих громадян нормам права.

Ленін надавав величезного значення революційній правосвідомості мас. Він був переконаний, що робітники і селяни, керовані партією більшовиків, правильно розуміють суть нового пролетарського права, що народжується, його роль у соціалістичному будівництві (Рад. право, 2, 1960, 52);

Дієвість і непорушність соціалістичної законності і правопорядку перебувають у прямій залежності від рівня розвитку правосвідомості радянських громадян (Ком. Укр., 1, 1966, 36).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правосвідомість — правосвідо́мість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. правосвідомість — Сфера суспільної або індивідуальної свідомості, яка включає правові знання, відношення до права і правозастосовуючої діяльності. Правосвідомість виконує три функції – пізнавальну, оціночну, регулятивну. Словник із соціальної роботи
  3. правосвідомість — -мості, ж., юр. Сукупність правових поглядів людей, що відбивають їхню оцінку чинного права, існуючого суспільного і державного ладу, а також відповідність дій, учинків окремих громадян нормам права. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. правосвідомість — ПРАВОСВІДО́МІСТЬ, мості, ж., юр. Сукупність правових поглядів людей, що відбивають їхню оцінку чинного права, а також відповідність дій, учинків окремих громадян нормам права. Словник української мови у 20 томах
  5. правосвідомість — рос. правосознательность сукупність поглядів, ідей, теорій, уявлень, почуттів людей (класів, суспільства, колективів) щодо права чинного і бажаного. Л. є виразом знання людьми права, ставлення їх до права, відображенням суспільної моралі і філософії. Eкономічна енциклопедія