1. Словник із соціальної роботи

пристрасть

Сильне і дуже стійке почуття прихильності до якого-небудь об’єкта, злиття вольових і емоційних компонентів психічної регуляції.

англ. passion; нім. Vorliebe f=; угор. részrehajlás; рос. пристрастие (страсть).

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пристрасть — при́страсть іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пристрасть — Жага, пасія, палке <�нестримне> почуття; П. <�палка> любов; (революційна) запал, ентузіязм; (до чого) потяг, інтерес, захоплення, прагнення <�жадоба> чого; мн. ПРИСТРАСТІ, шалені почуття, емоції. Словник синонімів Караванського
  3. пристрасть — [пристрас'т'] -с'т'і, ор. -с'т'у, р. мн. -стеий Орфоепічний словник української мови
  4. пристрасть — -і, ж. 1》 Сильне, бурхливе, нестримне у своєму виявленні почуття. Розпалювати пристрасті. 2》 Велике внутрішнє збудження, душевне піднесення, стан натхнення. || до чого і без додатка, також з інфін. Сильний потяг, стійкий інтерес до якоїсь справи, заняття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пристрасть — Запал, захоп, любов, див. страсть, пристращуватися Словник чужослів Павло Штепа
  6. пристрасть — ПРИ́СТРАСТЬ, і, ж. 1. Сильне, бурхливе, нестримне у своєму виявленні почуття. Стійке й глибоке почуття, яке має дуже велику дійову силу, спрямовує всі помисли людини і накладає відбиток на всю її діяльність, називається пристрастю (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  7. пристрасть — при́страсті вгамо́вуються (вляга́ються, вщуха́ють і т. ін.) / вгамува́лися (улягли́ся, ущу́хли і т. ін.). Зникає, спадає збудження, піднесення, захоплення чимсь і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  8. пристрасть — БАЖА́ННЯ звичайно без додатка (любовне, чуттєве прагнення до кого-небудь), ЖАДА́ННЯ, ПОЖАДА́ННЯ рідше, ПО́ТЯГ, ПРИ́СТРАСТЬ підсил., ЖАГА́ підсил. поет.; ПО́ХІТЬ, ХІТЬ (до кого і без додатка — грубо-хтивий статевий потяг). Словник синонімів української мови
  9. пристрасть — При́страсть, -ти, -ті, -стю; -расті, -тей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. пристрасть — ПРИ́СТРАСТЬ, і, ж. 1. Сильне, бурхливе, нестримне у своєму виявленні почуття. Стійке й глибоке почуття, яке має дуже велику дійову силу, спрямовує всі помисли людини і накладає відбиток на всю її діяльність, називається пристрастю (Психол. Словник української мови в 11 томах