пристрасть

при́страсті вгамо́вуються (вляга́ються, вщуха́ють і т. ін.) / вгамува́лися (улягли́ся, ущу́хли і т. ін.). Зникає, спадає збудження, піднесення, захоплення чимсь і т. ін. Зникають денні сварки, вгамовуються пристрасті, всі стають ближчі між собою, одвертіші, мирніші, тихіші (О. Гончар); Пристрасті в нас уляглись, скороспілки ілюзій обпали. З ран, що життя завдало, ще хіба шрами болять (І. Франко); Побоювались, що й ця нарада проходитиме неспокійно. Доба надто короткий строк, щоб прохолонули розбурхані вчора пристрасті (Ю. Шовкопляс).

при́страсті спала́хують (розпа́люються, кипля́ть і т. ін.) навколо чого і без додатка. Збудження, піднесення, захоплення чимсь і т. ін. зростає, може досягти великого напруження. Сенько був із тих людей, у яких пристрасті спалахували скоро (І. Франко); Хома бачив, що розпалюються пристрасті, і не знав, як угамувати їх (З. Тулуб); Майже протягом року кипіли пристрасті навколо проблеми, яку порушив “Вечірній Київ”,— привілеї для номенклатурних працівників (З газети).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

пристрасть — при́страсть іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
пристрасть — Сильне і дуже стійке почуття прихильності до якого-небудь об’єкта, злиття вольових і емоційних компонентів психічної регуляції. англ. passion; нім. Vorliebe f=; угор. részrehajlás; рос. пристрастие (страсть). Словник із соціальної роботи
пристрасть — Жага, пасія, палке <�нестримне> почуття; П. <�палка> любов; (революційна) запал, ентузіязм; (до чого) потяг, інтерес, захоплення, прагнення <�жадоба> чого; мн. ПРИСТРАСТІ, шалені почуття, емоції. Словник синонімів Караванського
пристрасть — [пристрас'т'] -с'т'і, ор. -с'т'у, р. мн. -стеий Орфоепічний словник української мови
пристрасть — -і, ж. 1》 Сильне, бурхливе, нестримне у своєму виявленні почуття. Розпалювати пристрасті. 2》 Велике внутрішнє збудження, душевне піднесення, стан натхнення. || до чого і без додатка, також з інфін. Сильний потяг, стійкий інтерес до якоїсь справи, заняття. Великий тлумачний словник сучасної мови
пристрасть — Запал, захоп, любов, див. страсть, пристращуватися Словник чужослів Павло Штепа
пристрасть — ПРИ́СТРАСТЬ, і, ж. 1. Сильне, бурхливе, нестримне у своєму виявленні почуття. Стійке й глибоке почуття, яке має дуже велику дійову силу, спрямовує всі помисли людини і накладає відбиток на всю її діяльність, називається пристрастю (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
пристрасть — БАЖА́ННЯ звичайно без додатка (любовне, чуттєве прагнення до кого-небудь), ЖАДА́ННЯ, ПОЖАДА́ННЯ рідше, ПО́ТЯГ, ПРИ́СТРАСТЬ підсил., ЖАГА́ підсил. поет.; ПО́ХІТЬ, ХІТЬ (до кого і без додатка — грубо-хтивий статевий потяг). Словник синонімів української мови
пристрасть — При́страсть, -ти, -ті, -стю; -расті, -тей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
пристрасть — ПРИ́СТРАСТЬ, і, ж. 1. Сильне, бурхливе, нестримне у своєму виявленні почуття. Стійке й глибоке почуття, яке має дуже велику дійову силу, спрямовує всі помисли людини і накладає відбиток на всю її діяльність, називається пристрастю (Психол. Словник української мови в 11 томах