ревнощі

Термін, що пояснює почуття заздрощів до наявних або уявних успіхів суперника, особливо у сфері кохання до об’єкту. Почуття ревності, як правило, супроводжується підозрами у тому, що кохана людина віддає перевагу супернику. Причиною ревнощів, джерело яких лежить в едіпових констеляціях, є бажання індивіда володіти правом на виключні взаємовідносини з первинним об’єктом, який, однак, у подальшому житті належить іншому об’єкту. При цьому реальним і об’єктивним почуттям повинна бути любов, а не просте задоволення потреб або недостатня увага до індивіда.

англ. jealousy; нім. Eifersucht f=; угор. féltékenység; рос. ревность.

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ревнощі — ре́внощі множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. ревнощі — (в коханні) з. ревниці; (до успіхів інших) заздрість, заздрощі. Словник синонімів Караванського
  3. ревнощі — -ів, мн. 1》 Сумнів у вірності, коханні, підозра у зраді подружжя. 2》 Заздрість до успіхів іншої людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ревнощі — РЕ́ВНОЩІ, ів, мн. 1. Сумнів у вірності, коханні, підозра в зраді подружжя. Кость довго ворочався, не спав, раз по раз підіймав голову, дивився, що робить Настя .. Ревнощі їли його, як іржа (С. Васильченко); – Уб'ю!... Словник української мови у 20 томах
  5. ревнощі — Ре́внощі, -щів, -щам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ревнощі — РЕ́ВНОЩІ, ів, мн. 1. Сумнів у вірності, коханні, підозра в зраді подружжя. Кость довго ворочався, не спав, раз по раз підіймав голову, дивився, що робить Настя.. Ревнощі їли його, як іржа (Вас., II, 1959, 180); — Уб’ю!... Словник української мови в 11 томах