ревнощі
РЕ́ВНОЩІ, ів, мн.
1. Сумнів у вірності, коханні, підозра в зраді подружжя.
Кость довго ворочався, не спав, раз по раз підіймав голову, дивився, що робить Настя.. Ревнощі їли його, як іржа (Вас., II, 1959, 180);
— Уб’ю! — простогнав, оскаженілий від ревнощів та алкоголю, хлопець. — Руки короткі, — гнівно відповіла дівчина (Дмит., Наречена, 1959, 189).
2. Заздрість до успіхів іншої людини.
Нікого з чабанів так далеко не пускають з отарами на територію полігона, як Горпищенка.. Так принаймні Корнієві здається. І його трохи аж ревнощі беруть на свого бригадира та на його дружбу з військовими (Гончар, Тронка, 1963, 57).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ревнощі — ре́внощі множинний іменник Орфографічний словник української мови
- ревнощі — Термін, що пояснює почуття заздрощів до наявних або уявних успіхів суперника, особливо у сфері кохання до об’єкту. Почуття ревності, як правило, супроводжується підозрами у тому, що кохана людина віддає перевагу супернику. Словник із соціальної роботи
- ревнощі — (в коханні) з. ревниці; (до успіхів інших) заздрість, заздрощі. Словник синонімів Караванського
- ревнощі — -ів, мн. 1》 Сумнів у вірності, коханні, підозра у зраді подружжя. 2》 Заздрість до успіхів іншої людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ревнощі — РЕ́ВНОЩІ, ів, мн. 1. Сумнів у вірності, коханні, підозра в зраді подружжя. Кость довго ворочався, не спав, раз по раз підіймав голову, дивився, що робить Настя .. Ревнощі їли його, як іржа (С. Васильченко); – Уб'ю!... Словник української мови у 20 томах
- ревнощі — Ре́внощі, -щів, -щам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)