1. Словник поетичної мови Василя Стуса

Люципер

(лат. Lucifer, букв. — ранкова зоря < lux світло і fero — несу), -а, ч. Те саме, що сатана. У релігійно-міфологічних уявленнях іудаїзму та християнства — головний антагоніст Бога і всіх вірних йому сил на небі й на землі, ворог людського роду, цар пекла і володар бісів.

Дарма! Ти сам на белебні живи

і ці нестерпні дні благословили

одним імям – Люципера чи Бога. (ЧТ:185);

Цей став повісплений, осінній, чорний став,

як антрацит видінь і кремінь крику,

вилискує Люципера очима. (П-1:29).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. люципер — люци́пер іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. люципер — Сатана, диявол, демон, біс, дідько, нечистий, лукавий, лихий, кн. Мефістофель; (ворог) супостат; ЛАЙ. нелюд, людожер. Словник синонімів Караванського
  3. люципер — див. чорт Словник синонімів Вусика
  4. люципер — I люц`ипердив. луципер. II люцип`ердив. люцифер. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. люципер — ЛЮЦИ́ПЕР див. луци́пер. Словник української мови у 20 томах
  6. люципер — ЧОРТ (уявна надприродна істота, яка втілює в собі зло), БІС, ЧОРТЯ́КА розм., ГА́СПИД (А́СПИД) розм., ГАСПИДЯ́КА підсил. розм., ДІ́ДЬКО розм., КУЦА́К розм., КУ́ЦИЙ розм., КУЦА́Н розм., КУЦЬ розм., АНТИ́ПКО діал., А́РІДНИК діал., МОЛЬФА́Р (МОЛФА́Р) діал. Словник синонімів української мови
  7. люципер — Люци́пер, -пера, -рові; -пери, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. люципер — ЛЮЦИ́ПЕР див. луци́пер. Словник української мови в 11 томах
  9. люципер — Люципер, -ра м. Люциферъ, дьяволъ. Шевч. 592. Чуб. І. 166. Пойде Ірод сам до аду люциперу на пораду. Чуб. III. 359. Словник української мови Грінченка