1. Словник поетичної мови Василя Стуса

ліпота

ліпота́

И, ж., заст. Краса.

О першого заїзду ліпота! (ЗД:73);

Що – руку простягав добі?

А взяти не схотів?

Чи поцуралася вона

твоєї ліпоти? (ЧТ:46);

І я збагнув, що тільки ліпота

і тільки біле сяєво дитини

наповнить вічністю мої хвилини,

котрим байдуже: падь чи висота. (ЧТ:126).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ліпота — див. краса Словник синонімів Вусика
  2. ліпота — -и, ж., поет. Краса. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ліпота — Краса, врода, див. красивість Словник чужослів Павло Штепа
  4. ліпота — ЛІПОТА́, и́, ж., заст. Краса. Та не одною ліпотою Маруся звісна стала всім, а більше розумом своїм (Є. Гребінка); І він устав на горах перед нами, Наш Київ .. У багряниці слави й ліпоти! (М. Словник української мови у 20 томах
  5. ліпота — Врода, краса, красота Словник застарілих та маловживаних слів
  6. ліпота — ЛІПОТА́, и́, ж., заст. Краса. Ліпота і негідь, Сила і немічність, — Все тут [на кладовищі] уляглося, Все пішло у вічність (Щог., Поезії, 1958, 162); І він устав на горах перед нами, Наш Київ.. У багряниці слави й ліпоти! (Рильський, II, 1960, 199). Словник української мови в 11 томах
  7. ліпота — Ліпота, -ти ж. Красота. Та не одною ліпотою Маруся звісна стала всім, а більше розумом своїм. Греб. 318. Далеко їй було до стародавньої ліпоти. К. ЧР. 99. Словник української мови Грінченка