Прокруст

А, ч. В давньогрецькій міфології знаменитий розбійник, який виготовив два ложа. На велике ложе вкладував невеликих на зріст путників й бив їх молотом, щоб розтягнути тіла, на маленьке – високих на зріст і відрізав ті частини тіла, які там не вміщувалися.

І сонце в запоні обірваних хмар

і тінь колихка і опасиста й тлуста

і щовб крутояру. І ложе Прокруста

і з хрустом проноситься миршавий жар. (П-2:68-69);

Між божевіллям і самогубством —

маленький просвіт лишився вмерти.

В демократичнім ложі Прокруста – стогін. (П-2:238).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прокруст — -а, ч. У грецькій міфології – розбійник, який відрубував або витягував ноги жертвам, що не відповідали довжині його ліжка. Великий тлумачний словник сучасної мови