прокруст

прокру́ст

-а, ч.

У грецькій міфології – розбійник, який відрубував або витягував ноги жертвам, що не відповідали довжині його ліжка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Прокруст — А, ч. В давньогрецькій міфології знаменитий розбійник, який виготовив два ложа. На велике ложе вкладував невеликих на зріст путників й бив їх молотом, щоб розтягнути тіла, на маленьке – високих на зріст і відрізав ті частини тіла, які там не вміщувалися. Словник поетичної мови Василя Стуса