прокруст
прокру́ст
-а, ч.
У грецькій міфології – розбійник, який відрубував або витягував ноги жертвам, що не відповідали довжині його ліжка.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Прокруст — А, ч. В давньогрецькій міфології знаменитий розбійник, який виготовив два ложа. На велике ложе вкладував невеликих на зріст путників й бив їх молотом, щоб розтягнути тіла, на маленьке – високих на зріст і відрізав ті частини тіла, які там не вміщувалися. Словник поетичної мови Василя Стуса