антоновий огонь

анто́новий ого́нь

заст. Гангрена.

Шурхати і шепоти і щеми —

то твого спогадування дні

хлюпотять під веслами триреми,

що горить в антоновім огні. (ВЦ:196);

Що ж, кохана,

згоряймо на антоновім огні,

щоб день світився в нас, а ми щоб тліли

спокійно й рівно... (П-2:69-70).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me