антоновий огонь
анто́новий ого́нь
заст. Гангрена.
Шурхати і шепоти і щеми —
то твого спогадування дні
хлюпотять під веслами триреми,
що горить в антоновім огні. (ВЦ:196);
Що ж, кохана,
згоряймо на антоновім огні,
щоб день світився в нас, а ми щоб тліли
спокійно й рівно... (П-2:69-70).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me