анфілада

(франц. enfilade, від enfiler — нанизувати), -и, ж., архт. Ряд приміщень (кімнат, залів), які послідовно примикають одне до одного, з дверними отворами, розміщеними на одній осі, що створює наскрізну перспективу інтер'єру.

І коридори пам'яті глухі

ховають вчинків темні анфілади... (ЧТ:41);

Людських облич безмежні анфілади,

безсилі вивільнитись із досади... (П-2:62).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. анфілада — АНФІЛА́ДА, и, ж. Ряд прямолінійно розташованих суміжних кімнат, з’єднаних дверима або відкритими арками, що розміщені по одній осі. Лукія вільно проходить довгою анфіладою кімнат (Донч., III, 1956, 61). Словник української мови в 11 томах
  2. анфілада — анфіла́да (франц. enfilade, від file – ряд) ряд суміжних кімнат або колон, розташованих на одній лінії. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. анфілада — (фр. — в ряд по ниточці) Система взаємозв'язку просторових елементів, за якої всередині споруди на одній осі розташовані дверні прорізи, що з'єднують приміщення, котрі послідовно прилягають одне до одного. Внаслідок виникає наскрізна перспектива кімнат. Архітектура і монументальне мистецтво
  4. анфілада — АНФІЛА́ДА, и, ж. Ряд прямолінійно розташованих суміжних кімнат, з'єднаних дверима або відкритими арками, що розміщені по одній осі. Лукія вільно проходить довгою анфіладою кімнат (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  5. анфілада — анфіла́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  6. анфілада — -и, ж. Ряд прямолінійно розташованих суміжних кімнат, з'єднаних дверима або відкритими арками, що розміщені по одній осі. Великий тлумачний словник сучасної мови