1. Словник поетичної мови Василя Стуса

борня

І, ж., поет., уроч. Те саме, що боротьба.

...співзвучна мить

Його зуміла, до борні збудить... (Т.1, кн.2:24).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. борня — борня́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. борня — Пря, БОРОТЬБА; (збройна) брань. Словник синонімів Караванського
  3. борня — -і, ж., поет., уроч. Те саме, що боротьба 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. борня — БОРНЯ́, і́, ж., уроч. Те саме, що боротьба́ 1, 2. Аристократичність і демократичність несподівано почали таки добру борню в Ватиній думці (І. Нечуй-Левицький); Та не в казці жити нам, а в борні (М. Словник української мови у 20 томах
  5. борня — БОРОТЬБА́ (активне, тривале суперництво протилежних або ворожих сил — соціальних груп, осіб, ідей і т. ін.), ПРОТИБО́РСТВО книжн., БОРНЯ́ поет., БОРІ́ННЯ поет., ЗМАГА́ННЯ, ВІЙНА́ підсил. Словник синонімів української мови
  6. борня — Борня́, -ні́, -не́ю = боротьба́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. борня — БОРНЯ́, і́, ж., поет., уроч. Те саме, що боротьба́ 1, 2. Аристократичність і демократичність несподівано почали таки добру борню в Ватиній думці (Н.-Лев., IV, 1956, 84); Україно! Ти в славній борні не одна, В ній з тобою під стягом багряним — народи! (Рильський, 300 літ, 1954, 77). Словник української мови в 11 томах
  8. борня — Борня, -ні ж. Борьба. Левч. 6. Словник української мови Грінченка