біль-жада

біль-жада́

Й, ж., інд.-авт. Похідне від біль і жада.

Річки тепла ковбаня,

літеплена вода.

Ось тобі, сну— смеркання,

спогад твійбіль-жада. (П-2:28).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me