біль-самота
біль-самота́
Й, ж., інд.-авт. Похідне від біль і самота.
...і вже ти, як цятка, і вже над пітьмою
спалахуєш зойками біль-самоти. (П-2:18).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
біль-самота́
Й, ж., інд.-авт. Похідне від біль і самота.
...і вже ти, як цятка, і вже над пітьмою
спалахуєш зойками біль-самоти. (П-2:18).