високогорлий

високого́рлий

А, -е, інд.-авт. Похідне від високий і горло.

Летить крилатолезо

на утлу синь,

високогорлі сосни

і на пропащу голову мою. (ВЦ:154).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me