витишений

А, -е, інд.-авт. Дієпр. пас. мин. ч. до витишити. Сповнений тиші.

Сиве небо, пролите обрієм,

витишений Труханів острів... (ЗД:45);

ці сни,

задивлені у витишений спокій,

за свідків стали... (ЧТ:114).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me