витишений
А, -е, інд.-авт. Дієпр. пас. мин. ч. до витишити. Сповнений тиші.
Сиве небо, пролите обрієм,
витишений Труханів острів... (ЗД:45);
ці сни,
задивлені у витишений спокій,
за свідків стали... (ЧТ:114).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me