воратися

вора́тися

Рюся, -решся, недок. Орючи, займати, захоплювати зайву або чужу ділянку землі.

Ти ворався один між мелькавих,

рябих тротуарів, на яких впали

навзнак круткі недоконані тіні. (Т.1,кн.2:226).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воратися — вора́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. воратися — див. ворюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. воратися — ВОРА́ТИСЯ див. во́рюватися. Словник української мови у 20 томах
  4. воратися — ВОРА́ТИСЯ див. ворюва́тися. Словник української мови в 11 томах
  5. воратися — Воратися, -рюся, -решся гл. При паханьѣ своего поля прихватить чужаго. Словник української мови Грінченка