всебіди

всебі́ди

Всебід, мн., інд.-авт. Похідне від все і біди.

Ачи твою подобу

збагнуть — бодай в передкінці життя?

Чи серцем не жахнут ся од ознобу

на цих всебідах? (П-1:83).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me