всенепогасний

всенепога́сний

А, -е, інд.-авт. Похідне від все і непогасний.

оце світіння полохких світань

світів жертовних, що мене запалює

всепепогаспим і ламким, як крига,

огнем співучих надторосів — криг. (П-1:80).