всенепокора
всенепоко́ра
И, ж., інд.-авт. Похідне від все і непокора.
Страшна ковбаня — чорна і масна.
І дух тяжкий повзе, немов потвора,
в лещатах дум твоя всенепокора,
стою на кладці. Дозираю дна. (П-1:151).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me