всенепокора

всенепоко́ра

И, ж., інд.-авт. Похідне від все і непокора.

Страшна ковбанячорна і масна.

І дух тяжкий повзе, немов потвора,

в лещатах дум твоя всенепокора,

стою на кладці. Дозираю дна. (П-1:151).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me