1. Словник поетичної мови Василя Стуса

вівериця

І, ж., діал. Білка. Пор. вище вивірка.

промайне за крутоярам Мавка,

до вівериці руки простягне. ..(ЗД:131);

Довжись. Сатаній,

як вівериця в коліщаті. (ЧТ:95).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вівериця — -і, ж., зах. Білка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вівериця — ВІВЕ́РИЦЯ¹, і, ж., діал. Те саме, що ви́ві́рка¹. Людська душа дрижить, як море, в незручній западині екзистенції. Ще потерпає вівериця битий горіх брати з твоєї руки (В. Стус). ВІВЕ́РИЦЯ², і, ж., іст. Найдрібніша давньоруська грошова одиниця; векша. Словник української мови у 20 томах
  3. вівериця — Вівериця, -ці ж. Бѣлка. Гал. Словник української мови Грінченка