вілглий

ві́лглий

(відвільглий, звільглий, одвільглий, перевілглий, провілглий), -а, -е. Те саме, що вологий.

Цупких не роздереш обійм

обложно став твій день недільний

і закурів, як дощ, як димний,

як вілглий смерк, як крик добі. (ЗД: 102);

Провілглий ранок іволгу

збудив. (ЗД:99).