двопогляд
двопо́гляд
У, ч., інд.-авт. Похідне від два і погляд.
Та всеобрушає нестерпно
двопогляд. У ньому ти сущий,
померлий, пантруєш живого,
зориш за померлим — живий. (П-1:87).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me