душекрона
душекро́на
И, ж., інд.-авт. Похідне від душа і крона.
Ця розлука душ —
одна загасла, друга спалахнула
(лиш не твоя, бо смертна павза вже
обтяла зароділу душекрону)... (П-1:203).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me