душекрона

душекро́на

И, ж., інд.-авт. Похідне від душа і крона.

Ця розлука душ —

одна загасла, друга спалахнула

(лиш не твоя, бо смертна павза вже

обтяла зароділу душекрону)... (П-1:203).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me