діатриба
(грец. diatribē — бесіда, навчання), -и, ж. Різка викривальна промова, що іноді містить напади особистого характеру
Довгоголосся діатриб
І требні витребені трати. (Т.1, кн.2:137);
Це ти, обороно
від предковічних довгих діатриб? (П-2:180).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- діатриба — Діатри́ба: — сувора, різка критика, памфлет [35] Словник з творів Івана Франка
- діатриба — діатри́ба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- діатриба — -и, ж. 1》 Міркування на моральні теми. 2》 Гнівна звинувачувальна усна або письмова промова, памфлет. Великий тлумачний словник сучасної мови
- діатриба — ДІАТРИ́БА, и, ж., книжн. 1. Розмірковування на моральну тему. І він був раб, і батько був рабом, і довелось нелегко їм обом. В порту почавши із соління риби, він був засновник жанру діатриби (Л. Словник української мови у 20 томах
- діатриба — діатри́ба (від грец. διατριβή – бесіда) різка, сувора критика. Словник іншомовних слів Мельничука