1. Словник поетичної мови Василя Стуса

закамарок

закама́рок

Ка, ч. 1. Куток, невелике місце поза чим-небудь, вузький прохід у чомусь і т .ін. 2. Невеличке, тісне приміщення; маленька прибудова до чого-небудь.

Старанно, Києве, сховав мене

в ці мертві закамарки, схрони, скрити. (П-2:26).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закамарок — закама́рок: уголок, укромное мѣсто [ІФ,1890] — закамарок (189) < польськ. zakamarek — закуток [MО,V] — закамарок (77) <�пол. zakamarek — закуток; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
  2. закамарок — закама́рок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. закамарок — див. прибудова Словник синонімів Вусика
  4. закамарок — -рка, ч. 1》 Куток, невелике місце поза чим-небудь, вузький прохід у чомусь і т. ін. 2》 Невеличке, тісне приміщення; маленька прибудова до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. закамарок — закама́рок потайне місце, де можна щось заховати або заховатися; закуток||закапелок Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. закамарок — ЗА́КУТОК (куток або невелике місце поза чим-небудь, у чомусь; невелике тісне приміщення), ЗАКАПЕ́ЛОК, ЗАКАМА́РОК, ЗА́КУТ розм., ЗАКУ́ТИНА діал., ЗАКОМІ́РОК (ЗАКОМО́РОК) діал.; ЗАХОДЕ́НЬКИ мн., розм. (кутки). Словник синонімів української мови
  7. закамарок — ЗАКАМА́РОК, рка, ч. 1. Куток, невелике місце поза чим-небудь, вузький прохід у чомусь і т. ін. Для певності вона ще раз обдивилася кожен закамарок у хаті (Коцюб., 1, 1955, 381); Вона оббігала вже всі хати по селу, всі закамарки і всі сади (Фр. Словник української мови в 11 томах
  8. закамарок — Закамарок, -рку м. Закоулокъ. Раз, як ховався він по закамарках, нахопився на його якийсь чоловік. Стор. І. 54. Словник української мови Грінченка