1. Словник поетичної мови Василя Стуса

забрезклий

забре́зклий

А, -е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до забрезкнути – стати водянистим; покритися слизом. 2. У знач. прикм. Набряклий, опухлий.

Винишпорюй, аби збагнути

Забрезклу мудрість мімікрій. (ЗД:143).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забрезклий — забре́зклий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. забрезклий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до забрезкнути. 2》 у знач. прикм.Набряклий, опухлий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забрезклий — ОПУ́ХЛИЙ (який опух, у якого з'явилися опухи), ПУ́ХЛИЙ, ЗАПУ́ХЛИЙ, ПОПУ́ХЛИЙ, РОЗПУ́ХЛИЙ, НАПУ́ХЛИЙ, ЗАБРЕ́ЗКЛИЙ, БРЕ́ЗКЛИЙ, ОДУ́ТЛИЙ, ОДУ́ТИЙ рідше, НАБРЕ́ЗКЛИЙ рідше, ОБРЕ́ЗКЛИЙ рідше; ПІДПУ́ХЛИЙ, ПРИПУ́ХЛИЙ (з невеликим опухом). Словник синонімів української мови
  4. забрезклий — ЗАБРЕ́ЗКЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до забре́зкнути. Від мисника копицею висунувся товстий, забрезклий на виду хлопчина (Речм., Весн. грози, 1961, і25). 2. у знач. прикм. Набряклий, опухлий. Словник української мови в 11 томах