1. Орфографічний словник української мови

забрезклий

забре́зклий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забрезклий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до забрезкнути. 2》 у знач. прикм.Набряклий, опухлий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. забрезклий — А, -е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до забрезкнути – стати водянистим; покритися слизом. 2. У знач. прикм. Набряклий, опухлий. Винишпорюй, аби збагнути Забрезклу мудрість мімікрій. (ЗД:143). Словник поетичної мови Василя Стуса
  3. забрезклий — ОПУ́ХЛИЙ (який опух, у якого з'явилися опухи), ПУ́ХЛИЙ, ЗАПУ́ХЛИЙ, ПОПУ́ХЛИЙ, РОЗПУ́ХЛИЙ, НАПУ́ХЛИЙ, ЗАБРЕ́ЗКЛИЙ, БРЕ́ЗКЛИЙ, ОДУ́ТЛИЙ, ОДУ́ТИЙ рідше, НАБРЕ́ЗКЛИЙ рідше, ОБРЕ́ЗКЛИЙ рідше; ПІДПУ́ХЛИЙ, ПРИПУ́ХЛИЙ (з невеликим опухом). Словник синонімів української мови
  4. забрезклий — ЗАБРЕ́ЗКЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до забре́зкнути. Від мисника копицею висунувся товстий, забрезклий на виду хлопчина (Речм., Весн. грози, 1961, і25). 2. у знач. прикм. Набряклий, опухлий. Словник української мови в 11 томах