1. Словник поетичної мови Василя Стуса

зашпори

за́шпори

Ів, мн., розм. 1. Гострий біль від морозу, холоду. ◊ Зашпори зайшли – з'явилося відчуття гострого болю від морозу, холоду (звичайно в пальцях рук, ніг). 2. перен. Переживання, страх, душевний біль.

Калина

біліла так і бігла так од плоту,

що ледь побачиш — зашпори зайдуть. (ЗД:78);

Церква святої Ірини

криком кричить із імли.

Мабуть, тобі вже, мій сину,

зашпори в душу зайшли. (ЧТ:173).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зашпори — за́шпори множинний іменник гострий біль в кінцівках від холоду розм. Орфографічний словник української мови
  2. зашпори — -рів, мн., розм. 1》 Гострий біль від морозу, холоду. Зашпори зайшли — з'явилося відчуття гострого болю від морозу, холоду (найчастіше в пальцях рук, ніг). 2》 перен. Переживання, страх, душевний біль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зашпори — За́шпори, -рів, -рам і за́шпари, -рів (порівн. шпа́ри) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. зашпори — ЗА́ШПОРИ, рів, мн., розм. 1. Гострий біль від морозу, холоду. Зима! Кого не чарувала її казкова краса, кому не пам’ятне галасливе качання снігової баби, де — і радість першого снігу, і зашпори в руках (М. Ол., Леся, 1960, 41). Словник української мови в 11 томах
  5. зашпори — Зашпори, -рів мн. Острая боль въ поверхности рукъ отъ мороза. Оце зашпори зайшли. Ном. № 635. Переносно: боль, страданія. Великі зашпори заганяло життя у серце Прісьці. Мир. Пов. І. 117. Ще он зашпори не одійшли (після похорону), а тобі співи та жарти в голові. Мир. Пов. І. 139. Словник української мови Грінченка