знебережений

знебере́жений

А, -е, інд.-авт. Похідне від зне і берегти – такий, якого не вберегли (пор. знеславлений, знесолений).

Знебережений,

ти тільки зойком пробиваєш путь,

котрої загубилась перспектива

у миготінні злетів і падінь. (ЧТ:132).