1. Словник поетичної мови Василя Стуса

знакомитий

А, -е, розм. 1. Чим-небудь добре відомий; знаменитий. 2. Те саме, що знайомий.

Бо що мені трунок, цей трачений чар

оцих знакомитих батярів,

як колеться небо — за вдаром удар,

і дощ смертеносний ушпарив. (ЧТ:80);

Днедавнє завзялось

у снінні чарувати.

Та й знакомиті дати

Мені проставив хтось. (П-1:28).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знакомитий — -а, -е, розм. 1》 Чим-небудь добре відомий; знаменитий (у 1 знач.). 2》 Те саме, що знайомий 1-2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. знакомитий — ЗНАКОМИ́ТИЙ, а, е, розм. 1. Чим-небудь добре відомий; знаменитий (у 1 знач.). В кімнаті.. стояла етажерка з нотами і друга етажерка з книжками в гарних оправах, все найбільше твори знакомитих поетів (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  3. знакомитий — Знакоми́тий, -а, -е Примѣчательный, достопримѣчательный, примѣтный, извѣстный. Це знакомитий буде стовпець, бо сучків дуже багато. Черниг. г. Це свита знакомита. Н. Вол. у. Сусіди, сусідоньки, не бачили моєї жінки?... Словник української мови Грінченка