1. Словник української мови Грінченка

знакомитий

Знакоми́тий, -а, -е

Примѣчательный, достопримѣчательный, примѣтный, извѣстный. Це знакомитий буде стовпець, бо сучків дуже багато. Черниг. г. Це свита знакомита. Н. Вол. у. Сусіди, сусідоньки, не бачили моєї жінки? Моя жінка знакомита: підтикана ззаду свита, на ніжку налягає, ще й на плечах горбок має. Ном. № 9116. Прийми (Гомере) нас під свою опеку знакомиту. К. ХП. 70. Був альфа і омега знакомитого товариства святих братів Кирила і Неводі я. К. ХП. 11.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знакомитий — -а, -е, розм. 1》 Чим-небудь добре відомий; знаменитий (у 1 знач.). 2》 Те саме, що знайомий 1-2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. знакомитий — А, -е, розм. 1. Чим-небудь добре відомий; знаменитий. 2. Те саме, що знайомий. Бо що мені трунок, цей трачений чар оцих знакомитих батярів, як колеться небо — за вдаром удар, і дощ смертеносний ушпарив. (ЧТ:80); Днедавнє завзялось у снінні чарувати. Словник поетичної мови Василя Стуса
  3. знакомитий — ЗНАКОМИ́ТИЙ, а, е, розм. 1. Чим-небудь добре відомий; знаменитий (у 1 знач.). В кімнаті.. стояла етажерка з нотами і друга етажерка з книжками в гарних оправах, все найбільше твори знакомитих поетів (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах