зненапрямкований

зненапрямко́ваний

А, -е, інд.-авт. Похідне від зне, не і напрямок — позбавлений напрямку.

...ось закушпелить, вирветься нараз

твоя зненапрямкована ракета

і відпливе навіки похід цей... (ЧТ:142).