золотокінва
золотокі́нва
И, ж., інд.-авт. Похідне від золотий і кінва.
Золотокінва — пади-но,
спади з лиця в глиб-синь-серця. (П-2:191).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
золотокі́нва
И, ж., інд.-авт. Похідне від золотий і кінва.
Золотокінва — пади-но,
спади з лиця в глиб-синь-серця. (П-2:191).