1. Словник поетичної мови Василя Стуса

зорний

зо́рний

А, -е, рідко. Те саме, що зоряний.

І білі-білі бачити

Під зорним небом сни. (Т.1,кн.2:28).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зорний — зо́рний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. зорний — див. світлий Словник синонімів Вусика
  3. зорний — -а, -е, рідко. Те саме, що зоряний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зорний — ЗО́РЯНИЙ (перев. про ніч, небо — багатий на зорі, вкритий зорями), ЗОРЯНИ́СТИЙ, ЯСНОЗО́РИЙ поет., ЯСНОЗО́РЯНИЙ поет., ЗІ́РНИЙ діал., ЗОРЕ́ШЛИВИЙ діал., ЗВІЗДЯНИ́Й діал., ЗОРИ́СТИЙ рідко, ЗІРЧА́СТИЙ рідко, ЗО́РНИЙ рідко. За вікном нічне зоряне небо (Л. Словник синонімів української мови
  5. зорний — ЗО́РНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що зо́ряний 1. *Образно. І над Дніпром, над Чорним морем Ізвисне зорний виноград (Ус., Вибр., 1948, 240); Веде нас партія шляхами в комуністичну зорну даль (Шпорта, Вибр., 1958, 67). Словник української мови в 11 томах