кнастер
кна́стер
(нім. Knaster) -а, ч. Сорт доброго міцного тютюну.
І мерва дум, ночима перетерта,
нестерпно ліловіла, ніби кнастер. (ЗД:98).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кнастер — Кна́стер: — різновид люлькового тютюну [11] Словник з творів Івана Франка