1. Словник поетичної мови Василя Стуса

кметь

Я, ч., заст. Селянин-хлібороб.

Де Віфлеєм твій? Де волові ясла?

Нема й не буде — добре знає кметь. (ЧТ:185);

Тримайся, кметю! Зрадні сльози витри

і, усамітнений, досатаній. (ЧТ:185).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кметь — Кметь, кмет: — селянин [46-1;46-2] — старовинна назва селянина, хлібороба [44-1] — холоп, слуга, упосліджений [10] Кме́ті: — селяни, прислуга [13] Словник з творів Івана Франка
  2. кметь — кметь іменник чоловічого роду, істота селянин іст. Орфографічний словник української мови
  3. кметь — див. кмет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кметь — КМЕТЬ див. кмет. Словник української мови у 20 томах
  5. кметь — кметь, кмет дружинник, воїн; селянин-кріпак Словник застарілих та маловживаних слів
  6. кметь — I. КРІПА́К (особисто залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин), ПАНЩА́ННИК, ПАНЩА́НИН, ХОЛО́П заст., КМЕТ (КМЕТЬ) заст.; О́ТЧИЧ (селянин у Росії, Литві та Україні в XV-XVІІ ст., предка якого позбавлено права переходу). Словник синонімів української мови
  7. кметь — КМЕТЬ див. кмет. Словник української мови в 11 томах
  8. кметь — Кметь, -тя м. 1) Крестьянинъ, хлѣбопашецъ. Два кметі, пан третій. Ном. № 1175. 2) Смѣтливый человѣкъ, находчивый, хитрецъ. Подольск. г. Словник української мови Грінченка