1. Словник з творів Івана Франка

кметь

Кметь, кмет:

— селянин [46-1;46-2]

— старовинна назва селянина, хлібороба [44-1]

— холоп, слуга, упосліджений [10]

Кме́ті:

— селяни, прислуга [13]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кметь — кметь іменник чоловічого роду, істота селянин іст. Орфографічний словник української мови
  2. кметь — див. кмет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кметь — Я, ч., заст. Селянин-хлібороб. Де Віфлеєм твій? Де волові ясла? Нема й не буде — добре знає кметь. (ЧТ:185); Тримайся, кметю! Зрадні сльози витри і, усамітнений, досатаній. (ЧТ:185). Словник поетичної мови Василя Стуса
  4. кметь — КМЕТЬ див. кмет. Словник української мови у 20 томах
  5. кметь — кметь, кмет дружинник, воїн; селянин-кріпак Словник застарілих та маловживаних слів
  6. кметь — I. КРІПА́К (особисто залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин), ПАНЩА́ННИК, ПАНЩА́НИН, ХОЛО́П заст., КМЕТ (КМЕТЬ) заст.; О́ТЧИЧ (селянин у Росії, Литві та Україні в XV-XVІІ ст., предка якого позбавлено права переходу). Словник синонімів української мови
  7. кметь — КМЕТЬ див. кмет. Словник української мови в 11 томах
  8. кметь — Кметь, -тя м. 1) Крестьянинъ, хлѣбопашецъ. Два кметі, пан третій. Ном. № 1175. 2) Смѣтливый человѣкъ, находчивый, хитрецъ. Подольск. г. Словник української мови Грінченка