комплот

(< франц. complot – змова), -у, ч. Змова.

Вокзал. Коридори німі, як комплоти.

А небо в вікні — наче біль голубе. (П-1:98);

...так і живу — зі світом у комплоті

довкола мене обрій гробовий. (П-2:163).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комплот — компло́т іменник чоловічого роду змова Орфографічний словник української мови
  2. комплот — -у, ч. Підступна змова проти когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. комплот — компло́т (від франц. complot – змова) підступна змова проти когось. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. комплот — ЗМО́ВА (таємна угода, домовленість про спільні дії і т. ін.), ЗГО́ВІР, КОМПЛО́Т книжн. заст. — Хоче садівник з тобою змову мати, то як собі хоче (І. Франко); Зговір реакційних сил. Словник синонімів української мови