кузка
(кузочка), -и, ж., розм. Те саме, що комашка.
...здаватиметься – дихає земля
кузками, світлячками, снами й зеленню (ЗД:50);
Земля укрилась панцирем, немов
стара, давно оглухла черепаха,
а ти в ній, мов кузочка мала... (ВЦ:173).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кузка — Кузка, -ки ж. = кузька. Напала на капусту кузка. Черк. у. Словник української мови Грінченка