кузка

(кузочка), -и, ж., розм. Те саме, що комашка.

...здаватиметься – дихає земля

кузками, світлячками, снами й зеленню (ЗД:50);

Земля укрилась панцирем, немов

стара, давно оглухла черепаха,

а ти в ній, мов кузочка мала... (ВЦ:173).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кузка — Кузка, -ки ж. = кузька. Напала на капусту кузка. Черк. у. Словник української мови Грінченка