1. Словник поетичної мови Василя Стуса

литавра

лита́вра

(< грец. (ро)lу — багато і taurea — барабан; бичача шкіра), -и, ж. Ударний музичний інструмент.

Тарілки литавр —

І площини вишу й долу — колихалось,

як мідь уроча. (П-1:58).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. литавра — лита́вра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. литавра — ЛИТА́ВРА див. лита́ври. Словник української мови у 20 томах
  3. литавра — лита́вра (грец. πολυταυρέα, від πολύ – багато і ταϋρέα – барабан, букв. – бичача шкіра) ударний музичний інструмент, різновид барабана. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. литавра — би́ти в лита́вр́и. Торжествувати. Ще недавно наша критика била в литаври, прогнозуючи широкий поступ “малої” прози. З’явилися навіть дисертації про шляхи її розвитку (З журналу). Фразеологічний словник української мови
  5. литавра — ЛИТА́ВРА див. лита́ври. Словник української мови в 11 томах