1. Словник поетичної мови Василя Стуса

ливар

лива́р

Я, ч. Робітник, який відливає металеві вироби.

Загусає далеч вечорова,

граціозні ливарі мовчать.

Спить долина, зморена діброва,

а над ставом лебеді ячать. (П-2:207).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ливар — лива́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ливар — -я, ч. Те саме, що ливарник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ливар — ЛИВА́Р, я́, ч. Те саме, що лива́рник. Батько вуйка Андрія був ливар. Він міг, не дивлячись на полум'я, а тільки слухаючи гудіння в конверторі, варити сталь (А. Турчинська). Словник української мови у 20 томах
  4. ливар — ЛИВА́РНИК (робітник, який відливає металеві вироби), ЛИВА́Р, ЗАЛІЗНЯ́К заст., ГАМА́РНИК діал., заст. — Я ливарник! — А я пекар! — Я шахтар! — Я ланкова — Вчитель я! — Бібліотекар! — всіх нас творчість огріва (П. Тичина); Батько вуйка Андрія був ливар (А. Словник синонімів української мови
  5. ливар — Лива́р, -ря́, -ре́ві; -варі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ливар — ЛИВА́Р, я́, ч. Те саме, що лива́рник. Батько вуйка Андрія був ливар. Він міг, не дивлячись на полум’я, а тільки слухаючи гудіння в конверторі, варити сталь (Турч., Зорі.., 1950, 92). Словник української мови в 11 томах