мева

ме́ва

И, ж., діал. Мавка. Чайка.

Чадіє небо. І ріка — в імлі,

і Богородицею вийшла мева

з брунатною зорею у чолі. (ЧТ:83);

Ступай-но в дивен день, як дивен див кошлатий,

блукай межи дерев, де погорою рев.

Так серцю хороше, що гріх не напитати

дороги потерчат, лісовиків і мев. (П-1:127).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мева — Ме́ва: — птаха-плавун, мартин, живе над морями і водами; чайка [XI] — чайка [25] Ме́ви: — чайки [9] Словник з творів Івана Франка
  2. мева — ме́ва іменник жіночого роду, істота чайка діал. Орфографічний словник української мови
  3. мева — Ме́ва. Чайка Мої білі меви, так літали його тужні думки крізь тиху широку рівнину до молодого сина (Коб., Земля, 318) // пол. mewa — чайка; нім. die Möwe — чайка. Українська літературна мова на Буковині
  4. мева — -и, ж., зах. Чайка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мева — МЕ́ВА, и, ж., діал. Чайка. Дві білі меви сидять на березі (О. Кобилянська); * У порівн. Вони танцюють, як дерева, Коли їх вітер нагинає. І кожна дівчина як мева, Коли над хвилями зринає (Д. Павличко). Словник української мови у 20 томах
  6. мева — I. ЧА́ЙКА (водоплавний птах родини сивкових), РИБА́ЛКА розм., РИБОЛО́В розм., РИБА́ЧКА діал., ТИГИ́ТКА діал., МЕ́ВА діал. Чайка летить проти бурі З парусом білим врівні (А. Малишко); Пливуть собі та співають; Рибалка літає... (Т. Словник синонімів української мови
  7. мева — МЕ́ВА, и, ж., діал. Чайка. Дві білі меви сидять на березі (Коб., До світа, 1905, 117); *У порівн. Вони танцюють, як дерева, Коли їх вітер нагинає. І кожна дівчина як мева, Коли над хвилями зринає (Павл., Пальм. віть, 1962, 95). Словник української мови в 11 томах