1. Словник поетичної мови Василя Стуса

мезоліт

мезолі́т

У, ч. Епоха кам'яної доби, що була перехідною між палеолітом і неолітом (12-8 тис. до н.е.).

Та б'є крильми сполохана Біда,

і див кричить, пітьму страхають сови,

тонкоголосить дівчина трипільська,

і креше іскри чорний мезоліт. (ЧТ:42).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мезоліт — мезолі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. мезоліт — -у, ч. Перехідний між палеолітом і неолітом період кам'яної доби; середній кам'яний вік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мезоліт — МЕЗОЛІ́Т, у, ч. Перехідний між палеолітом і неолітом період кам'яної доби; середній кам'яний вік. Словник української мови у 20 томах
  4. мезоліт — мезолі́т (від мезо... і ...літ) епоха кам’яної доби, що була перехідною між палеолітом і неолітом (інколи називають епіпалеолітом). Датується 12–8 тисячоліттями до н. е. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. мезоліт — Середня кам'яна епоха, період переходу від мисливсько-збиральницького (палеолітичного типу) до хліборобсько-торговельного (неолітичного типу) господарства; почався наприкінці епохи плейстоцену (на Близькому Сх. — бл. XI тис. до н.е. Універсальний словник-енциклопедія
  6. мезоліт — МЕЗОЛІ́Т, у, ч. Перехідний між палеолітом і неолітом період кам’яної доби; середній кам’яний вік. Словник української мови в 11 томах