1. Словник поетичної мови Василя Стуса

мойри

мо́йри

(грец. Моіrаі), мойр, мн. 1. Три богині долі в давньогрецькій міфології. 2. перен. Доля, фортуна.

Неначе жмуток птаства — вибухає

з розкублених багать — отак і нам

геть розтривожені знялися душі.

Знакують мойри наш останній лет. (ЧТ:148);

Я буду мислити — в покої,

в чеканні дня, стрічанні зла,

і не минути долі злої,

котру нам Мойра нарекла. (П-2:184).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мойри — мо́йри (грец. Μοίραι) 1. В давньогрецькій міфології три богині долі (сестри Клото, Лахесіс і Атропос), яких уявляли старими жінками, що прядуть «нитку людського життя»; в давньоримській міфології – парки. Словник іншомовних слів Мельничука