мідяногорлий

мідяного́рлий

А, -е, інд.-авт. Похідне від мідяний і горло.

Мідяногорлим гласом

сосновий мрів орган.

Красо моя, окрасо,

бери мене у бран. (ЧТ: 136).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me