мутлик
А, ч. Метелик.
Неначе поплавець на вічнім плесі,
котрого буйна хвиля проминає,
не беручи з собою, так і я,
мов волохатий мутлик мерехтливий,
ширяю понад течією літ. (П-2:179).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me